«IFK»: КОМАНДА, ЩО ПЕРЕЖИЛА ПЕРЕРОДЖЕННЯ, Позитивна розмова з представником нашої легендарної команди Павлом Копиленко, KSL Ukraine. Офіційний сайт

Позитивна розмова з представником нашої легендарної команди Павлом Копиленко :)

Вітаємо! Розкажіть про вашу назву та історію створення команди.

Насправді все починалося зовсім неподалік нашої «домашньої» арени на Русанівці, у дворах Березняків. Ми були чи не останнім поколінням хлопців, що збиралися пограти в футбол у дворі - без оголошень у телеграмі та чатів. Настав момент, коли амбіції виросли трошки вище, ніж потрусити кістками (та й жиром, відверто кажучи) у вихідні і створення команди було лише питанням часу. 

Першочергове обʼєднання включає у себе 5-х засновників: Михайло Лях, Ростислав Кулініченко, Давид Давтян, Михайло Петрушкевич ну і я відповідно. Постало чи не найважче питання - назва колективу. Обирати серед популярних назв - не наш шлях, треба було поєднати ідею одночасно зі звучанням. Чотири з пʼяти засновників, у різний час, мали дотик до історичного факультету. Останнього з учасників додатково «уважили» третьою літерою «К», в абревіатурі, оскільки той походив з села Кадомка у області.

При 450+ забитих м’ячах, що ви вважаєте основою високої результативності своєї команди?

На своєму шляху, ми переживаємо зараз 3-й етап переродження складу. 1-й обірвався повномасштабним вторгненням, 2-й зміною життєвих обставин багатьох з гравців. Саме 2-й етап був для нас найуспішнішим з міркувань не лише трофеїв, а й забитих мʼячів. Якщо відповідати коротко, то основою результативності таки був і залишається клас гравців, що був підкріплений задоволенням від гри. 

Рівень майстерності того складу, можна порівнювати з поколінням «галактікос» в «Реалі». Можна просто глянути заявку з чемпіонського сезону - кожен гравець найкращий. Виокремити тут неможливо хіба Женю Ключко, ця людина може забити навіть не зайшовши на стадіон, це вам гарантую. 

В участі в 11 турнірах який турнір дав найцінніший досвід для клубу і в чому він виявився?

Найбільш теплим спогадом для мене залишається перемога у турнірі 5Х5 над командою «Любомир», яка на той момент зберігала професійний статус та була учасником 2 ліги України. 

Чудовий приклад того, що бажання та самовіддача можуть бити клас. Той турнір ми завершили, на 4-му місті, хоча думаю приз глядацьких симпатій після тієї гри точно був наш.

Який стиль атаки ви вважаєте своїм головним козирем: швидкі фланги, позиційні комбінації чи індивідуальна майстерність?

Зараз ми у пошуках оптимальної структури, зважаючи на кардинальне оновлення складу. Ще й травми дошкуляють дуже конкретно, про наших Месcі та Роналду - Чопенка та Дрогомана вже багато хто з нас і забув, тому наразі не можемо дати той малюнок гри, який хотілося б. 

Основне бажання на майбутнє - це провокація на помилки суперника. Пресинг, агресія у відборі, швидкий розвиток нашої атаки. Але ще дуже багато роботи.

Після здобутого раніше золота, які нові амбіції та цілі ставите перед собою?

Якби не було, але основної цілі ми вже досягли - зберегли такий субʼєкт як команда IFK. Пауза у півроку дала час на роздуми, якби не заявились на цей розіграш турніру - всі забули б про нас. 

Зараз є лише одне основне завдання - склеїти та побудувати гру, відповідно до кадрових змін у колективі. Поступово наш рівень буде зростати, відповідно й рівень амбіцій.

Як ви підтримуєте баланс між прагненням до трофеїв і розвитком гравців в команді?

У нас дуже проста філософія насправді, ми боремося за очки у кожній грі. Як складеться у підсумку - ніколи не знаєш. Наші перші бронзові медалі в Urban League - ніхто не міг цього уявити за два місяці до фіналу того чемпіонату. А ми потихеньку-помаленьку почали перемагати і рухатися нагору.

Наразі недоречно ставити завдання стосовно якогось місця, чи перемоги у турнірі. Апетит прийде під час їжі, головне зловити і не відпустити момент, який здатен переламати хід турніру.

Який основний меседж ви б передали своїм суперникам?

Не заявляйте, будь-ласка, Тимура Аркалаєва. Ми вже втомились проти нього грати :)